воля
сущ. жен. рода, только ед. ч.
1. свобода
2. пожелание, требование, возможность распоряжаться
воля
¤ выпустить на волю -- випустити на волю
¤ взять волю -- узяти волю
¤ воспитание воли -- гартування волі
¤ воля народа — закон -- воля народу — закон
¤ в вашей воле -- в вашій волі
¤ по своей воле -- з власної волі
¤ воля к победе -- воля до перемоги