задовольняти(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: задовольнявши, задовольняючи

1. виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензiї

2. викликати у когось почуття задоволення чимось

3. бути, виявлятися вiдповiдним до чиїхось вимог, сподiвань

удовлетворять

Деепричастная форма: удовлетворяя

¤ задовольняти клопотання -- удовлетворять ходатайство