заговорити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: заговоривши

1. (перех. i неперех.) починати розмову, бесiду;

2. (у кому, неперех., перен. ) виявлятися у певнiй поведiнцi, настроях, дiяльностi

3. робити вплив на когось; умiло говорячи, переконувати в чомусь

4. (неперех.) починати говорити, промовляти слова

заговорить

Деепричастная форма: заговорив