загрожувати

(кого/чого, кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: загрожувавши, загрожуючи

1. з погрозою говорити що-небудь, попереджати про щось; погрожувати

2. мiстити, таїти в собi яку-небудь загрозу, небезпеку

угрожать

Деепричастная форма: угрожая