запановувати

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: запановувавши, запановуючи

1. почати правити, управляти ким-, чим-небудь, одержувати владу над кимсь, чимсь

2. (перен.) наставати, наступати, встановлюватися

3. (над ким-чим) пiдкоряти собi, своїй волi, владi

4. стати панiвним, переможним, вирiшальним

воцаряться

Деепричастная форма: воцаряясь