запобігати(ся)

(кому/чому) дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: запобігавши, запобігаючи

1. (неперех., чому) не допускати, заздалегiдь вiдвертати що-небудь неприємне, небажане

2. (неперех., перед ким) догоджати кому-небудь, пiдлещуватися до когось, домагаючись

прихильностi

предотвращать

Деепричастная форма: предотвращая

¤ запобiгати аварiї -- предотвращать аварию