затурбувати(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: затурбувавши

1. почати турбувати, викликаючи занепокоєння

2. завдати клопоту кому-небудь

озаботить

Деепричастная форма: озаботив