ЗАЗ’УБРИТЬ, зазубрю, зазубришь, и ЗАЗУБР’ИТЬ1, зазубрю, зазубришь, ·совер. (к зазубривать1). Сделать зазубрины на чем-нибудь. Зазубрить нож.
II. ЗАЗУБР’ИТЬ, зазубрю, зазубришь, ·совер., что (·школ. ).
1. (·несовер. зазубривать2). Заучить, затвердить без понимания смысла заучиваемого.
2. (·несовер. нет). Начать зубрить (см. зубрить2).