імен. чол. роду
1. поєднання подiй, явищ
2. одночаснiсть подiй, явищ
3. схожiсть, спiльнiсть мiж чим-небудь
совпадение чего сущ. ср. рода
¤ збiг обставин -- совпадение обстоятельств
=============
від слова: збігти
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.
Дієприслівникова форма: збігши
сбежать
Деепричастная форма: сбежав