збудити(ся)

(кого/що) дієсл. док. виду (що зробити?)

Дієприслівникова форма: збудивши

1. (перен.) вивести iз стану спокою, застою

2. викликати, розбурхати що-небудь (почуття, сили, думки)

3. викликати стан нервового пiднесення

4. спонукати до якої-небудь дiї

возбудить

Деепричастная форма: возбудив