згоряти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: згорявши, згоряючи

1. знищуватися вогнем

2. гинути вiд пекучого сонця, засухи

3. сгнивати, прiти пiд сонцем

4. (перен.) швидко зношуватися

5. (перен.) передчасно помирати

6. (перен.) переставати свiтити, світитися

7. (вiдчого) бути охопленим сильним почуттям, бажанням

сгорать

Деепричастная форма: сгорая