згоріти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

Дієприслівникова форма: згорівши

1. знищитися вогнем

2. сгинути вiд пекучого сонця, засухи

3. сгнити, зіпрiтипiд сонцем

4. (перен.) швидко зноситися

5. (перен.) передчасно померти

6. (перен.) перестати свiтити, світитися

7. (вiдчого) бути охопленим сильним почуттям, бажанням

сгореть

Деепричастная форма: сгорев