знемогти

дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.

мед., с.-г.

Дієприслівникова форма: знемігши

1. (неперех.) втратити силу, знесилитися

2. (тiльки 3 ос., перех. ) знесилюючи, виснажуючи чимось, долати, перемогти кого-небудь

3. (неперех.) страждати, перебуваючи в ярмi, пiд гнiтом, втративши волю

изнемочь

Деепричастная форма: изнемогши