зрив -у

імен. чол. роду

дія/процес мед.

від слова: зривати, зриватися

- невдача, провал у здiйсненнi якоїсь справи, задуму

срыв

¤ зрив замовлення -- срыл заказ

=============

від слова: зрити(ся)

дієсл. док. виду (що зробити?)

мед.

Дієприслівникова форма: зривши

риючи, зробити нерiвною якусь поверхню

срыть

Деепричастная форма: срыв, сроя