звичайний

ад'єктив

1. який нiчим не видiляється серед iнших; простий

2. який не має в собi нiчого нового, несподiваного; звичний

3. постiйний, повсякденний

обычный

¤ за звичайним порядком -- в обычном порядке

¤ звичайна рiч -- обычная вещь

¤ звичайний випадок -- обыкновенный случай