звіряти(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: звірявши, звіряючи

1. перевiряти точнiсть, вiдповiднiсть чому-небудь

2. перевiряючи, встановлювати наявнiсть або вiдсутнiсть кого-, чого-небудь

сверять

Деепричастная форма: сверяя

=============

від слова: звіря

імен. сер. роду, жив.

звереныш сущ. муж. рода одуш.