звіріти
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: звірівши, звіріючи
звереть
Деепричастная форма: зверея
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.
Дієприслівникова форма: звірівши, звіріючи
звереть
Деепричастная форма: зверея