признание
сущ. ср. рода
от слова: признать
1. (кого-чего и кем-чем) согласие
2. одобрение
визнання
3. (в чем)
зізнання
¤ 1. признание своей вины -- визнання своєї провини
¤ 2. признание независимости всеми странами -- визнання незалежності усіма державами
¤ 3. признание в убийстве -- зізнання у вбивстві
¤ признание в любви -- освідчення в коханні