коренной
прилаг.
1. изначальный, исконный
2. касающийся самых основ, самый главный, решающий
докорінний
3. запряженный в корень
корінний, голобельний
корінний
¤ 1. коренной москвич -- корінний москвич
¤ (геол) коренная порода -- корінна порода
¤ 2. коренной перелом -- докорінний перелом
¤ коренным образом -- докорінно
¤ * коренные зубы -- кутні зуби
¤ 3. коренной жеребец -- корінний (голобельний) жеребець